Любов остання...
Що якось без вагання
Пішла в холодну сніжну ніч,
Щоб випити кохання...
Без краплі жалю й каяття
У полум"ї згорала...
Кохання ніжні почуття
Тобі я дарувала...
Хотіла серце відігріть
Перлинами кохання...
Та якось вкралось, мимохідь,
Страшне розчарування...
Від гіркоти душа болить,
Розтрощена...розп"ята...
Здається - лише і злетить
Від розпачу утрати...
Любов померла...Я вже йду...
Гірке констатування:
Згоріла в полум"ї вогню
Останнього кохання...
Не повернути більше знов
Ті дні...палкі признання...
Тим і страшна оця любов,
Що є вона ОСТАННЯ...
Свидетельство о публикации №114091105194