Ти завши вдихаєш мої запахи
І завжди говориш,
Що ніякий інший не зрівняється з моїм,
А я лиш посміхаюсь
І тобі говорю,що ти сумуєш,
Коли мене поряд нема,
А ти тут же - ну як же може бути інакше,
Коли я тебе люблю лишень одну
І ти теперь навічно живеш в моєму серці,
І тут же чуєш від мене не вже це так,
А потім мій дивний сміх
І тут же відчуваєш поцілунок на губах,
І після цього вся кінчається наша дивна розмова.
10.09.2014
***
© Copyright: Вика Максименко, 2014
Свидетельство о публикации №114091104517
Свидетельство о публикации №114091104517
Рецензии