Від вчора до сьогодні крок? Півкроку?
Душа, це наголос на справжні почуття…
Сурма заграє… Чули, га, мороку
Чужого небуття і забуття?
Чи від кохання відмовлятись чи від помсти?
Здається, от-от-от і буде край.
У цьому році я не їздив в Овстуг,
А друзі звали. Звали: приїжджай!
Мов жебоніння проміні од ранку…
Так і живи: шукай оцю ось мить…
Зима або весна? Сурма на ганку…
І вже життя на місці не стоїть.
У цьому роцi
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2014
Свидетельство о публикации №114090908310
Свидетельство о публикации №114090908310
Рецензии