Тяжiння

Мироненко Анатолий Анатольевич
Не знаю: від якого бігти болю…
Неначе у підребрах мідний цвях…
Блукаю у засніженому колі,
Як з переламаним крилом каліка-птах.
Я знаю – хижаки вже… Десь вже поруч,
Але тяжіння рідної землі
Ліворуч не пускає і праворуч –
Нікуди не пускає взагалі.
У скронях безвісти лишає мить втрачання
Себе я від втрачань не відведу.
Та в мене є до Господа прохання –
З землі моєї відвести біду.


© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2014
Свидетельство о публикации №114090908285
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Мироненко Анатолий Анатольевич
Рецензии
Написать рецензию
Приєднуюсь до цього я прохання. Всім серцем.

Ольга Сафронова Таганрог   16.10.2014 18:47   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Мироненко Анатолий Анатольевич