Прошу,
Пусти мене
Й усе мине.
Спалю всі спогади,
Забуду
Та й піду далі я,
Вперед.
Зостанусь там, де нема люду.
В собі нещадно отрую,
Оті незграбні почуття.
Вони приречені на смерть,
Я змушу їх загинуть
Без тебе хоч нема життя,
Та існувати все ж можливо.
Нехай крізь бурі,
Дощі та сніг
Й холодні самотні ночі
Кохання ступить тобі на поріг,
Наповняться щастям очі.
Мене згадаєш випадково,
Одного весняного дня
Були разом не помилково
Колись ти врятував життя.
незграбне
© Copyright: Порт Уэйн, 2014
Свидетельство о публикации №114090607133
Свидетельство о публикации №114090607133
Рецензии
