В цю осінь ти сказав мені "люблю"
Повірила тобі, бо і сама кохала
Ти простелив мені стежину з кришталю
Я кожен день життя по ній ступала
Для мене все це казкою було
З тобою від усіх проблем тікала
Але ж буває таке западло
Виходить що тебе я геть не знала
Я зрозуміла ти звичайне бидло
Й зовсім не принц якого уявляла
Ти думав що за маскою цього не видно
Але я побачила і "справжнього" тебе не прийняла
Просто поруч будь з тобой мені тепер огидно
Коли ти все почув й пішов,я довго ще стояла
Нашого кохання потонуло "судно"
Я шкодувала що сказала провду,я ридала
Моя душа пішла на дно
Коли ще тілом по-серед вулиці стояла
Міняти маски в нашім світі модно
А я виходить була тоді ще геть мала
Тепер роби коханий що завгодно
Без тебе думав я помру?але ж дивися,розцвіла!
була мала
© Copyright: Юлия Кучнемот, 2014
Свидетельство о публикации №114090408596
Свидетельство о публикации №114090408596
Рецензии
