Зрозумiе матiр тiльки мати
Щастя й біль всіх материнських душ.
Що зуміла синові віддати...
З доброти сердець великих -куш.
Зрорзуміє матір тільки мати,
Ціну-вартість,батька скупих сліз.
Що зумів ось перенести втрати,
Що ховав лиш від біди поріз.
Той поріз залишиться назавжди,
Каменем тягне до низу знов.
Що не зможе вже донести правди,
Віру в майбутнє-в батьківську любов.
Зрозуміє матір тільки мати,
Знаючи.Чекає щастя...й жде.
Чи прийдеться сина поховати,
Чи живим до дому він прийде.
Зрозуміє матір тільки мати,
Що не варта смерть -тисяч синів.
Що життя дітей повинно стати...
Тисячою загадкових снів.
Зрозуміє матір тільки мати,
Гіркий погляд в небо й тихий крик.
Син для того-щоб у батька взяти,
Батько-щоб,життя давати звик.
Стрічкою благання,чуй країно,
Тиша,мов два метри у землі.
Знову привезуть чийогось сина,
На ангельському,зламанім крилі.
Зрозуміє матір тільки мати,
Коли не зможе свій біль приховати.
Коли сльозами,звісткою година...
Нікчемна,прилетить про твого сина.
Зупиніться материнські сльози,
Не летіть з країни у країну.
Кожна матір бачить сина зможе
І щасливою його родину.
(Понкратова.Е.В.)
Свидетельство о публикации №114090407458