я сердце слушаю
сэрца проста
стукае, бы дзіця.
Нашто сягоння ўваскрос ты
усмешкаю
у грудзях.
Цяжарная словам, здрадзіць
Баюся сваёй віне -
Усмешкаю немаўляці
Ён свеціць і праз мяне.
я слова яго не варта.
я сонцам яго нясу.
Ён крыж мой,
святло і вартасць жыцця
і яго прысуд.
Дзіця (унутры) - не болей -
зняверана не маўчы!
Тваёй цішынёй, як болем,
Разбуджана ўначы!
“Сту-чит!”
І смяяцца хоча
Абуджаны ў сэрцы Хлопчык.
Яму і ўнутры так цесна,
Цнатлівы Мой, Уваскрэслы.
Мне ўсё праз Цябе даруюць...
Я гэтак Цябе цалую,
што станаўлюся песняй!
Ды й стуку ўжо не чутна!...
О, Госпадзі, мой магутны!.. (с.) 27.ІІІ. 20-14
Свидетельство о публикации №114090405389
Людмила Филина 30.10.2014 23:48 Заявить о нарушении
Владимир Евгеньевич великодушно потратил время на мои стихи! Рада, что они Вам нравятся!
С Благодарностью и Уважением,
Анастасия Котюргина 06.11.2014 11:56 Заявить о нарушении