Дощ...

Ти не прийшов а дощ все йде
Краплини сліз стискають очі
Мені казали:- Не прийде …
Та серце вірити не хоче.

Щось трапилось? Чому все так,
Чому така дівоча доля ,
Чому в середені ніяк?
Серед життя,як серед поля.

Самісінька серед людей…
Поодиноких та похмурих.
Під пильним поглядом очей,
Що так по материнські журять.

Стискає думки сірий дощ.
Змиває пил та погляд  літа.
І  морок вечора впродовж,
Скрадає постать сумовита.


Рецензии