Іди , мій хлочику додому.
Там сльози виплакала мати.
Іди, біди тут не твори нікому.
Бо там є «дом».
По нашому – це «хата».
Іди собі ростити «сад»
Так само «сад» по нашому звучить.
Хай у житті твоєму буде лад.
І хай гармата ПОВСЯКЧАС
Мовчить.
Иди, сынок к себе домой
© Copyright: Ирина Бенедюк, 2014
Свидетельство о публикации №114090108565
Свидетельство о публикации №114090108565
Рецензии
Іди до дому ,кинь свій автомат
навіщо він тобі в степах Донбасу
тут мирні люди,скажеш -що солдат
ти не солдат ,ти тхір за пайку ласу.
Ти той- хто відриває від грудей
мале дитя у юної дівчини
ти той- хто не дарує ,а гребе
по саму пельку кожної хвилини.
Іди до дому кінчився терпець
урвавсь по вінця ,досить більш не треба
і забирай свій "Мир",хай буде грець
тому хто тебе вишколив НЕТРЕБА.
Тільки так зрозуміє хлопчик-холопчик!
З повагою Василь Чайка
Василь Чайка 11.01.2016 00:03 • Заявить о нарушении
навіщо він тобі в степах Донбасу
тут мирні люди,скажеш -що солдат
ти не солдат ,ти тхір за пайку ласу.
Ти той- хто відриває від грудей
мале дитя у юної дівчини
ти той- хто не дарує ,а гребе
по саму пельку кожної хвилини.
Іди до дому кінчився терпець
урвавсь по вінця ,досить більш не треба
і забирай свій "Мир",хай буде грець
тому хто тебе вишколив НЕТРЕБА.
Тільки так зрозуміє хлопчик-холопчик!
З повагою Василь Чайка
Василь Чайка 11.01.2016 00:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.