Рідний,любимий,коханий- це ти,
Як тебе не хватає!
Світлим ранком,теплим вечором прийди,
Щоб відчула,що ти справді є.
Гублюся в домислах-
Чи любить,а чи ні?
Чи має свою ціль,
Чи просто так гуляє?
Я,як метелик,полечу-
Згорю в вогні,його кохання мене крає.
Я за нелюбов його прощу
І дякую за зустрічі таємні.
А хочеш-наварю борщу?
Та знаю відповідь,що "ні".
Мені думки твої би прочитати
І чути відповіді на мої питання...
Не будеш говорить відверто,
Я відчуваю це зарання.
Люблю...люблю...скучаю..
Години слухати б тебе,
Я так давно про тебе мрію,
Та почуття твоє не йде.
Зими немає,осідає осінь,
Та холодно мені,
І все в природі завмирає,
Бо є любов твоя,
Та тільки лиш вві сні...
Якщо не ти, чи буду я...
© Copyright: Галина Прыймак, 2014
Свидетельство о публикации №114083007074
Свидетельство о публикации №114083007074
Рецензии
Гарній вірш!!!
Дякую, Галино!!!
Тільки: "Як тебе не дістає"... та "Та тільки лише уві сні.."
Я б ще трошки попросив Вас погратись зі словами для ритму, але це тільки моє бажання, на Ваші авторські права ніхто не зазіхає.
Хай Вам щастить!!!
А це майже відповідь:
http://www.stihi.ru/2014/12/12/1079
З теплом душі,
Владимир Прохода 21.02.2015 23:56 • Заявить о нарушении
Дякую, Галино!!!
Тільки: "Як тебе не дістає"... та "Та тільки лише уві сні.."
Я б ще трошки попросив Вас погратись зі словами для ритму, але це тільки моє бажання, на Ваші авторські права ніхто не зазіхає.
Хай Вам щастить!!!
А це майже відповідь:
http://www.stihi.ru/2014/12/12/1079
З теплом душі,
Владимир Прохода 21.02.2015 23:56 • Заявить о нарушении