To be cntnd

Давно вже не сказати про згусток пам'яті, який залишився. Ніколи не покидало відчуття справжності, міжособових реальних подій, на які у кожного припаслась своя суб'єктивна думка.
Те, що стається чи може бути( це стосується безтурботних щасливих моментів та непередбачуваних вбитих горем) будь-якою мірою є бумерангом людських діянь. Світ від початку був ідеальним, поки до нього не втрутилась людина . Істота нетерпляча, яка сприяє всім своїм єством на соціум довкола.
Правильних чи не правильних, як таких, історій не буває. Вони зовсім не діляться на обгрунтовані чи заплановані. Часточками своєї підсвідомості ми  примушуємо серце Всесвіту битися швидше. Із настанням ночі, особливої для кожного, хоча б своєю неповторністю, ми забуваємо про всі переконання свого бачення життя.
Занавіса, після неї відбувається те, що не увійшло до спектаклю.. Правду кажучи все найпрекрасніше ,як і найгірше стається спонтанно. Не осоромлячи себе безвісти зниклими думками, відходиш у даль. Невідомість тебе вабить.

To be continued . . .