Eлегiя осiнньоI журби...

*
Из переписки


*
Колись мабудь була, та ми не знали,
бурхлива осiнь, - ще такоi не було...
Все в свiтi  якось  разом "загуло",
дощi все ллють та ллють за небокраем.

Така ж на  серцi  мряка  та  журба,
що разом вдвох, моє серденько краять...
В дощi заплутала гiлки стара верба,
та в них птахи на радощах спiвають.

Скiнчиться злива й небо заблищить,
блакитними, живими  кольорами...
На серцi свiт та радiсть не спинить,
i щастя знов  оселеться  мiж  нами!
***


Рецензии
Дорогий друже, виправте, будь ласка, "зкінчиться" на "скінчиться", бо із префіксом (по русски - приставкой) "з" вживаємо тільки "зАкінчиться", у назві повинно бути "осінньої", ще зробіть правку у словах: такої, небокраєм, моє. Якщо у Вас немає українсьуого драйвера, то в режимі правки відмічайте через одночасне натискання клавіш "Сtrl" та "С" слово у моєму тексті, а потім маніпуляцією "Сtrl"+"V" вставте ці слова у свій текст. Бажаю успіху.

Алексей Бинкевич   13.11.2014 02:09     Заявить о нарушении
*
Дякую за допомогу, та побажання успiху...
***
:-))

Виктор Симон 2   13.11.2014 03:18   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.