Марнота

(Книга пророка Еклезіаста)

Покоління відходить, покоління приходить, а земля, як була, так і є,
І сонечко сходить, і сонце заходить, і знову назавтра встає.
Віють вітри на південь, віють вітри на північ, на круги повертають свої,
І не можуть наповнити синього моря всі потоки з цілої землі.

Є родитися час і є час помирати, руйнувати є час, будувати є час,
Розкидати каміння є час і збирати, час є плакати і танцювати є час,
І мовчати є час, і є час говорити, час любити і час ненавидіти є,
Час війні і час миру, зимі час і літу, бо накреслено всьому своє.

Тож іди і живи, доки маєш потребу, та із серцем веселим вино своє пий,
Краще псові живому, ніж мертвому леву, тож іди і живи, грішний ти, чи святий,
Все, що є, те вже було й нового не скажеш, бо нічого нового під сонцем нема,
Всі ми з пороху вийшли і в порох поляжем - і дурному, і мудрому - доля одна...

Всьому свій час і година своя кожній справі під небом,
Всьому свій час і тобі ні за чим жалкувати не треба,
Бо то все - марнота. 

16.03.1993