Вчора, всього лиш учора
Мить коротка, як помах руки,
Вчора, всього лиш учора,
А здавалось, минули роки...
Тільки вітер різкий
У порожніх і тихих алеях
Без жалю обривав
Безнадійні останні листки.
Струмлять потоки холодного проміння
Через мереживо оголених гілок,
Це було там, де золото осіннє,
І жовте листя шепотіло під ногами, як пісок. .
Вчора, всього лиш учора
Ми прощались, невідомо чому,
Вчора, всього лиш учора,
А здавалось, століття тому...
Тільки раз, тільки раз
Все буває у нас на короткім, як пісня, віку,
І ніколи не можна ввійти другий раз
У одну і ту ж саму ріку.
Струмлять потоки холодного проміння
Через мереживо оголених гілок,
Це було там, де золото осіннє,
І жовте листя шепотіло під ногами,як пісок. .
2.02.1996
Вчора
© Copyright: Олександр Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114082803444
Свидетельство о публикации №114082803444
Рецензии