Життя одвiчна круговерть...

Коли злітає жовте листя,
І з вітром у танку кружля –
Сумним стає моє обійстя,
Холодною стає земля.

Були ще вчора хмари вищі,
Що й поглядом не досягти.
…Стоять, немов на кладовищі,
Дерев оголених хрести.

Холодний дощ – не вийти з дому.
Сумую. Настрою нема.
Ще трохи часу, і по тому
Завіє віхола-зима.

Та годі вже  себе жаліти,
До часу думати про смерть.
Прийде весна, за нею літо –
Життя одвічна круговерть…

27.08.2014


Рецензии
Дуже гарно! Чуттєво, романтично, поетично!

Мари Ротарь   16.07.2019 12:16     Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.