Вiражi
Є про що згадати нам, та згадай, коли одного дня,
Через вічний шум і гам остогидла міста метушня,
Нам підморгнув останній світлофор, веселіше заревів мотор,
Бо вирвались на волю ти і я.
Недосяжний горизонт вічно загадковістю манить,
А в динаміках – музон, що не замовкає ні на мить,
Але та музика – то шум і гам, хай пісень співає нам
Вітер у волоссі у твоїм.
І сріблястими дорогами сонце доганяли ми
У землі і неба на межі,
Пролітаючи дороги ті, не скидали швидкості
Навіть на крутому віражі.
А шовкові трави стеляться в полях,
А у небесах - ширяє вільний птах,
Цвіте усе на світі без людських порад,
Ой, як не хочеться вертатися назад…
2006
Пісня "ВІРАЖІ"
https://www.youtube.com/watch?v=gd4-UyYGb-4
© Copyright: Олександр Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114082504637
Свидетельство о публикации №114082504637
Рецензии