Полон польоту був солодким - ти летів
За свій недовгий вік ти бачив безлічі світів
Та який сенс летіти, коли на самоті
Коли повернутися тобі нема куди
Тобі вчувався крик птахів протяжний
Тобі здавалось: висота недосяжна
Тому ти, зітхнувши, повільно пішов на дно
Склав крила й пішов на дно
Ти мріяв про жінку, в твому серці єдину
Вертатись додому, до неї, до дива
І чути "здрастуй", таке сором'язливе
Торкатися її, так ніжно і мінливо
Тобі вчувався крик птахів протяжний
Тобі здавалось: висота вже досяжна
Тому ти невтомно шукав її, жадану
Таку палко жадану
Ти знайдеш її якось, майже о півночі
Спитаєш в неї: "Хочеш?" і прошепоче: "Хочу."
Безмежно щасливим, заплющивши очі
Обіймеш бережливо стан дівочий
Тобі вчувався крик птахів протяжний
Ти певен був: висота вже досяжна
Тому ти злетів, угору дивлячись
На Сонце дивлячись
Досягти висоти
© Copyright: Юлия Крестовская, 2014
Свидетельство о публикации №114082504010
Свидетельство о публикации №114082504010
Рецензии