гули дерева,
в далині,
хиталось небо
п’янко в сні
шаліли хмари
од вітрів –
думки втікали в тихі дні,
де ми
залишились самі,
у таїні,
у тиші,
іще не вистражданих
нами снів…
тут на Землі,
лиш доторкається
Натхнення
у сокровенному жалі –
душі Любов’ю…
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.