Ти, земле, - чорний оксамит...

Ти, земле, - чорний оксамит,
Безрадосте моя,
Ти - скеля, мармур чи граніт,
А все ж - моя земля.

Тебе ганьбили і пекли
Прокляті всіх мастей,
І не водицею текла
Сльоза  з твоїх очей.

Горіла у вогні печей,
Страждала повсякчас
В промовах бісових ідей,
Що таврували нас.

Та з-під брехні земля жива,
І знову - час такий,
Що захлинаються слова
Під вічний погляд твій...


Рецензии
Сподіваюсь, що земля наша буде жити! Віриться тільки в краще майбутнє, не дивлячись ні на що!
З повагою,

Алевтина Гусева   24.08.2014 20:01     Заявить о нарушении
Дякую,Алевтино,за розуміння цих важких часів,які спіткали нашу країну. З повагою до Вас.

Елена Мамчич   25.08.2014 01:50   Заявить о нарушении