Плаче небо сумними дощами,
Серце стогне від болю і сліз.
Колить душу їдкими шипами…
Потяг мрії летить під укіс.
І невтішним малюється ранок,
І не сіється радісний сміх.
Застигає смачний мій сніданок,
Бо – війна свище, наче батіг!
Ворог братом не буде ніколи!
Йому руку ніхто не подасть!
Не сусід у нас – горенько-горе,
І від нього така в нас напасть.
Чорну хустку вдягнула Вкраїна,
Закипає земля у вогні.
У молитві до Бога – єдина,
Як єдина в священній борні!
Плаче небо сумними дощами
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2014
Свидетельство о публикации №114082402915
Свидетельство о публикации №114082402915
Рецензии
