Накувала мені зозуля довгих років на цій землі,
А навіщо мені довгі роки?
Та не знала, що не люблю я, коли щось там пророчать мені,
Я завжди робив сам свої кроки.
Нагадала колись ворожка величезного щастя мені,
Мабуть, думала, буду я радий…
Нагадала, бо взяла гроші, і горіти їй у вогні, –
Не живуть разом гроші і правда.
Посміялися добрі люди: «Захотілося волі йому!
Захотілося крил і до неба,
Сам не знає, чого він хоче! Хай живе, як живемо ми всі,
І співає пісень, тих, що треба».
Бо вольному – вольная воля,
А спасенному грішнику – рай,
Все, що в житті зробив ти, за собою не забирай,
Тільки, коли ти потрібен,
Тоді сила б’є через край,
А, інакше, для чого та воля?
А, інакше, для чого той рай?
06.2012
Пісня "ВОЛЯ"
https://www.youtube.com/watch?v=7TPQ-3mpUDY
Воля
© Copyright: Олександр Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114082401413
Свидетельство о публикации №114082401413
Рецензии