Ще одне покоління,
Ми вже давно не діти,
Ми розпрощались з мріями, снами.
Вирубано коріння,
Нікуди нам подіти
Вибудувані не нами храми.
Їх силуети строгі
Рвуться угору стрімко,
Наче злетіти хочуть в небеса,
В небеса.
Лики святих скорботні,
Висвячені гармати,
Тут як і скрізь панують гроші.
Завтра, як і сьогодні,
Будуть мечами орати
Діти твої немудрі, Боже,
Може, вони й не винні,
Просто ніхто давно вже
Не виганяв із храму
Гендлярів, шахраїв.
Храми, величні храми,
Кожна цеглина тягне
Плату за чийсь забутий гріх.
Викінчені хрестами
Їх золочені бані –
Докір німий для нас усіх.
Ще одне покоління,
Ми вже давно не діти,
Ми розпрощались з мріями, снами.
Крізь вітражі проміння,
Висохлі мертві квіти,
Голосом дзвонів
Ридають храми…
18.07.1996
Пісня "ХРАМИ"
https://www.youtube.com/watch?v=WomUi783NaE
Храми
© Copyright: Олександр Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114082401391
Свидетельство о публикации №114082401391
Рецензии