Правда

Із далеких віків, та із сивих давнин
Люди вірять, що Правда на світі жива,
І шукати ту Правду пішов не один,
Та ніхто не вернувся назад.

Раз  зібрався в дорогу один чоловік,
Кинув рідних і дім, кинув все, будь що будь!
Обійшов цілий світ, і минув його вік,
Нелегкою була довга путь.

Та він вірив, що Правда на світі жива,
Молода, неземної краси, як богиня,
Свято вірив, що Правда – не просто слова,
Що ніколи вона не загине.

І зустрілась бабуся, потворна й страшна,
Вся у зморшках і шрамах, сліпа і беззуба,
То й була ота Правда, яку він шукав,
Що у битвах знайшла свою згубу.

І від розпачу гірко заплакав старий:
«Люди вірять, що ти молода в прекрасна,
Як я їм розкажу, що я Правду зустрів
Таку кволу, стару і нещасну?»

Ну, а Правда на те посміхнулася криво:
«Ти дитячу їх віру в серцях не души,
Можна все у людей відібрати, крім віри,
А тому ти їм просто збреши.

Ти скажи їм, що Правда на світі жива,
Молода, неземної краси, як богиня,
Нехай вірять, що Правда – не просто слова,
Що ніколи вона не загине…»

9.05.1991

Пісня "ПРАВДА"
https://www.youtube.com/watch?v=HSJpQdoy0ew