Пригорнусь я поглядом до сонця,
Сонця золотого в вишині,
Що теплом торкається віконця
Настрій підіймаючи мені.
Ось і вечір знов на небокраї,
І проміння сонця не жаркі
Вже на захід сили витрачає
Наперед пускаючи зірки.
То нехай приємний тихий вечір
У твою оселю завіта.
Божа ласка є завжди доречна,
А тим більш любов Його свята.
Нехай в серці твому якнайбільше
Рука Спаса доброго напише!
Пригорнусь я поглядом до сонця
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114082206673
Свидетельство о публикации №114082206673
Рецензии