Коли

Коли, хоч вбийся, та не спиться,
на стелі бачиш материк,
і лізе в голову дурниця
одна і та ж, за роком рік,
і жереш нігті від бажання
піти, втопитися в Дніпрі –
ось в цій занюханій піжамі,
не дочекавшися пори,
коли і нам зірве намети,
коли візьмемо пістолети,
і десять крокiв порахуєм.
*** їм.


Рецензии
все маячня -
крокуєм далі
по склу, скрізь терен
навпростець
туди де ніч, де степ
в багаття :
чи то є ліки
чи п....ць???

Алексей Кремпленов   23.08.2014 00:57     Заявить о нарушении