Я у серця тихо запитаю:
Ой чого я спокою не маю -
Чи того, що одцвіта весна,
Чи того, що доля обминає,
Чи згадалась болями війна?
Не сумую, що весна минула,
Не тужу, що доленька забула.
Тільки серцю дуже боляче:
Двох братів війна не повернула,
А мене – осколками пече.
Не тривожся, серденько, журбою.
Глянь, як грає серце над тобою,
Ти ж мене в біді не підвело.
Я живий вернувся з пекла бою,
Щоб війни ніколи не було.
Серце ветерана
© Copyright: Владимир Олефиренко, 2014
Свидетельство о публикации №114082106883
Свидетельство о публикации №114082106883
Рецензии
