Родом я з України, де козацька земля,
Де сади яблуневі і пшеничні поля.
Є хати - як ромашки сонцесяйні в гаю,
У хатах тих я долю і свою узнаю.
Скрипне хвіртка, а в мене аж душа защемить.
Пригорнув би до серця кожну квіточку вмить.
На бузок, на калину, на прості спориші
Упадуть щедрі роси - стане легше душі.
Де над річкою берег золотий щовесни -
Там дівчата веселі одв'язали човни.
Тільки гавань кохання вже давно не мені,
Не порадує щастя у чужій стороні.
Не питайте дівчата, чом сивіє лоза,
Чом упала на стежку чоловіча сльоза.
Я нічого не хочу, тільки дума одна:
Над моїм рідним краєм сяй, прекрасна весна.
Родом я з Украiни
© Copyright: Владимир Олефиренко, 2014
Свидетельство о публикации №114082007264
Свидетельство о публикации №114082007264
Рецензии