Вітер ім'я твоє мені шепоче
Сонце світить та не для мене
І знову я тебе згадаю
Зіроньки сяють, а я, мабуть, тебе кохаю
Хоча добре знаю, що гріх великий тебе кохати,
Думати про тебе і чекати
Краще було б тебе ніколи не стрічати…
Але нічого з собою зробити я не можу,
Свою любов не переможу…
Про це ти не дізнаєшся ніколи
І все, що є в нас зараз- це все наше
Я не дозволю зруйнувати нашу долю
Хоча без тебе мені буде тяжко
В мене сім»я, в тебе також я знаю
Та біль в душі усе ще не минає
Чому раніше не зустрілися?
Можливо, все тоді б змінилося
Та все, як є нехай лишається
І серце моє хай не крається
Я покладу твій образ в куточок серця,
В ту частинку, де ніхто не бачить і не знає
І про мою любов ніхто ніколи не згадає
«Ти не мій, я не твоя, в цьому не наша провина…»
***
© Copyright: Светлана Арина, 2014
Свидетельство о публикации №114081906237
Свидетельство о публикации №114081906237
Рецензии
Не плохо ,можно было бы последнюю фразу не писать совсем или
немножко изменить...
Скай Санти 19.08.2014 19:16 • Заявить о нарушении
немножко изменить...
Скай Санти 19.08.2014 19:16 • Заявить о нарушении