Лина Костенко. Уже настало, видно, завтра

Перевод Татьяны Игнатовой:

Уже настало, видно, завтра.
Пришло, наверно, началось.
Запомни то, что безвозвратно,
Пусть даже инеем взялось!

Проходят Фронды и Жиронды,
Минуют слава и успех.
Ищи улыбку у Джоконды,
Что не изменится вовек!

Люби животное, травинку,
И солнце завтрашнего дня,
В костре горящую искринку,
И поступь лёгкую коня.

Представь спешащие вагоны,
В окне мелькающую тень,
Так Рафаэлевой Мадонне
Сегодня - как вчерашний день.

В эпоху спорта и синтетики
Людей волнует новизна.
Но пальцы тонкие эстетики
Пусть тронут сердце и уста.


________________________________________
Текст оригинала на украинском языке:
Лiна Костенко
«Вже почалось, мабуть, майбутнє...»
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=3319

Вже  почалось,  мабуть,  майбутнє.
Оце,  либонь,  вже  почалось…
Не  забувайте  незабутнє,
воно  вже  інеєм  взялось!

І  не  знецінюйте  коштовне,
не  загубіться  у  юрбі.
Не  проміняйте  неповторне
на  сто  ерзаців  у  собі!

Минають  фронди  і  жіронди,
минає  славне  і  гучне.
Шукайте  посмішку  Джоконди,
вона  ніколи  не  мине.

Любіть  травинку,  і  тваринку,
і  сонце  завтрашнього  дня,
вечірню  в  попелі  жаринку,
шляхетну  інохідь  коня.

Згадайте  в  поспіху  вагона,
в  невідворотності  зникань,
як  рафаелівська  Мадонна
у  вічі  дивиться  вікам!

В  епоху  спорту  і  синтетики
людей  велика  ряснота.
Нехай  тендітні  пальці  етики
торкнуть  вам  серце  і  вуста.

Копия Леонардо да Винчи "Джоконда" Выполнена автором, холст, масло.