Доспіло літо поспіхом до слив,
Гливкої спеки піднебесся серпня.
Минула мить стрімких залітних злив,
У кволий ранок млосний і нестерпний
Тобі не пишеться, хоча не бракне слів,
Думок, чуттів, а радше неповторів,
У зліпку пам’яті, що досі не змалів,-
Тепло солоне, запізніле, моря.
З поліття мовчки лину у твої
Звукописи осіннього затишшя,
Там, на дерев оголеному тлі,
Так красномовно лиє небо тишу.
Поету
© Copyright: Фиолетта, 2014
Свидетельство о публикации №114081009605
Свидетельство о публикации №114081009605
Рецензии
