Лина Костенко - Уже Сонату Лунную...

Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«І місячну сонату уже створив Бетховен...»*
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16677


Уже сонату Лунную создал Бетховен.
Тень лунохода зорям не чужда.
Луна по-прежнему: юна и бесподобна,
И серп, рогалик, месяц и дежа.

Луна всё та же — месяц и двурОга,
Какой была вчера, позавчера и, чёрти знать, когда!
И хорошо, что так висит она высОко,
А то болото развели бы и на ней тогда. 

Ходили б по ней петляючи пьянчуги.
И задавали в темноте вопрос, что ж не блестит.
Вселенная раскинулась, как звёздная кольчуга,
Над нами всходит полная луна, как будто щит.

____________________________________________

*Лiна Костенко
«І місячну сонату уже створив Бетховен...»*
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16677


І  місячну  сонату  уже  створив  Бетховен.
І  тінь  місяцехода  вже  зорям  не  чужа.
А  місяць  все  такий  же:  і  молодик,  і  повен,
і  серпик,  і  рогалик,  і  місяць,  як  діжа.

А  місяць  все  такий  же,  він  -  місяць,  місяченкьо,
як  вчора,  позавчора  і  хтозна  ще  коли!
І  добре,  що  над  нами  він  висить  височенько,
а  то  б  уже  й  на  ньому  болото  розвели.

Ходили  б  там  по  ньому  п'янички  петельгузі.
Питали  б  його  зорі,  чого  він  не  блищить.
Стоїть  над  нами  Всесвіт  у  зоряній  кольчузі,
і  повен  місяць  сходить  над  нами,  ніби  щит.