Пустi слова

Пусті слова

Все забувається навколо,
Наступний йде і чує стогін,
Хто зупиняється на мить,
Втрачає правду, гідну совість.

Пусті слова, що крик заглушать,
Всі ними тішаться навкруг,
Здіймають голови до верху,
Неначе підкорили все.

Але вони ганебний мізер,
Брудна ганчірка, зайвий пил,
Де виміряється правдивий
Там вихваляється слабкий.

О ті слова, що біль спиняють,
Насправді в гідності живуть,
Їх треба підіймати вище,
Як діамант, що стережуть.

Але усе у ямі пухне,
Слова не зупиняють війн,
Вони лише на дні розводять,
Ганебний попіл у смолі.

Так хочу я упасти в нього,
Щоб забруднитись до кісток,
Але слова правдиві душать,
Я не змирюся з тим хто б'є.

Хто цілу вічність ненавидить,
Словами жалить з тіла п'є,
Гарячу кров все смокче, смокче,
Гвалтує, нівечить, краде.

О тим в обличчя я сміюся,
Хто світ руйнує і тремтить,
Ховає гроші в закордоні,
А більшість тішить іншим днем.

Нас поховали молодими,
Наш хрест пропили на грудях,
Ми тільки вірили правдивим,
Словам довірилися злим.

І через довгі дні і ночі,
Прийшла жорстокість і війна,
Але народ все подолає,               
Разом навіки сили зла.