Малюе дощ

Зібрався дощ,вирують хмари над рікою,
Із шумом хвиля в беріг б'є...
Вона не вінчана з лихвою,
Смуток і радість нам дає.

І вітер тихий бурю гонить,
Цвіте трава і пахне цвіт.
Не час,та наче до сну клонить,
І птахом зве у вись,в політ.

І чудним голосом дівочим,
Зове до себе кущ троянд...
І сонце змалювати хоче,
Пейзаж картин,немов Рембрандт.

Чудово! Синьою ходою...
Ступає місяць в тиху ніч.
І шаль наповнена тобою,
Сповзає із жіночних пліч.

Доріжкою місячне сяйво,
Спадає з довгих русих кіс.
Дощем закутався охайно,
За річкою,дубовий ліс.
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии