Карпатськ гори
І розмаїть хаток по верховині,
І погляд мій шукає в полонині
Свою утіху — мого серця край.
І під скалою стрІмкий водограй
Шумить велично своїми піснями,
Збираючи розгублене до тями.
Гірського простору лунає звідусіль
Величний спокій, зовсім без зусиль
Душа вбирає незбагненну шир,
Розтанули всі прикрощі як вир
І загубились в горах, в далині.
І сенс життя вертається мені.
06.99
Свидетельство о публикации №114080709575