Твій захований погляд читаю думками,
Наче згадка сторіч промайне поміж нами.
Не старайся сховати її за очками...
Я твій зоряний погляд читаю думками.
В ночі зорі,планети,галактики снами,
Все зливається в долі і долі секунд.
Цін - обіцянок, тих,промайнуло життями,
Зупинившись на позначці фунт.
Твій захований погляд читаю думками,
Крізь тривожні,вселенські віки.
Зорі сиплються з неба,волошки квітками,
І ці мрії сягнуться руки.
Наче згадка сторіч,наших душ мов сплетіння,
Ллються з серця правдиві слова.
І твій погляд похмурий,наче пісня осіння,
В вічність пісня любові жива.
Не ховай погляд свій його чую крізь скло я,
Марно сховані нічкою сни...
Тихо-тихо не руш,бо полинуть думками,
Горе осені в радість весни.
(Понкратова.Е.В.)
Я твiй зоряний погляд читаю думками
© Copyright: Лена Грама, 2014
Свидетельство о публикации №114080700446
Свидетельство о публикации №114080700446
Рецензии