Лина Костенко - То журавли...

Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«Ті журавлі...»*


То журавли, и их разлуке трубы.   
Полётам этим голубая сюИта.   
Осенний дождь натянет свои струны,   
Коснётся струн тех пальчиками Ива.
Печальная  арфистка — рученьки твои —   
По плечи самые укутаны в туман.   
Сыграй-ка для меня мелодию любви,   
Ту, без которой холодно словам.
Сыграй-ка мне осенний плач калины.   
Сыграй-ка всё, что я тебя прошу.   
Я не скрипичный ключ, а журавлиный   
Тебе над полем в небе напишу.

____________________________________________

*Лiна Костенко
«Ті журавлі...»


Ті  журавлі,  і  їх  прощальні  сурми… 
Тих  відлітань  сюїта  голуба… 
Натягне  дощ  свої  осінні  струни, 
торкне  ті  струни  пальчиком  верба. 
Сумна  арфістко  –  рученьки  вербові!  – 
по  самі  плечі  вкутана  в  туман. 
Зіграй  мені  мелодію  любові, 
ту,  без  котрої  холодно  словам. 
Зіграй  мені  осінній  плач  калини. 
Зіграй  усе,  що  я  тебе  прошу. 
Я  не  скрипковий  ключ,  а  журавлиний 
тобі  над  полем  в  небі  напишу.