Я подих вітру жадібно ковтаю,
"Спаси й помилуй" - я благаю небо...
Запізно ти сказав мені - кохаю...
Запізно...бо...мені уже не треба...
Не прИйду я в твої самотні ночі,
Ти не відчуєш подих мій гарячий,
Лиш тільки - вітер тихо прошепоче,
Лиш тільки - дощ надривно десь заплаче...
Не клич мене...не повернУсь до тебе:
У мене є, лиш, в спокої потреба...
Доволі слів...Ти не прихилиш небо,
А хоч би й прихилив - та вже не треба...
Уже - не треба...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114080603667
Свидетельство о публикации №114080603667
Рецензии
Ніколи не кажи, ніколи,
Поки живеш на білім світі.
Ти озирнись, поглянь довкола,
Глянь на поля хлібами вкриті.
В них сенс життя, над ними небо,
Вирує життєдайне коло...
І не відчаюйся, не треба...
Ніколи не кажи, ніколи!
Наташа, в тебе вірші виняткові!
Але, ніколи не кажи ніколи...
З глибокою повагою А.Ш.
Александр Васильевич Шилов 09.08.2014 22:44 • Заявить о нарушении
Поки живеш на білім світі.
Ти озирнись, поглянь довкола,
Глянь на поля хлібами вкриті.
В них сенс життя, над ними небо,
Вирує життєдайне коло...
І не відчаюйся, не треба...
Ніколи не кажи, ніколи!
Наташа, в тебе вірші виняткові!
Але, ніколи не кажи ніколи...
З глибокою повагою А.Ш.
Александр Васильевич Шилов 09.08.2014 22:44 • Заявить о нарушении
Твої рецензії для мене, що ковток повітря...вони несуть мудрість, розсудливість, підтримку, розуміння...ДЯКУЮ тобі, Олександре! з незмінним теплом і повагою до тебе...
Наталья Кислощук 11.08.2014 18:15 Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 11.08.2014 18:15 Заявить о нарушении