***
Якщо я нічого не бачу
Крізь лобове скло мого джипу,
Мені моторошно.
Бо одного разу я переїду якесь тіло,
Поїду далі.
А воно, ще живе і тепле,
Буде стікати дощем.
А ще більше лячно, що його знайдуть.
Якась бабця буде благати
Викликати карету швидкої допомоги,
Приїде МНС та телебачення,
Щоб зафіксувати пригоду.
Потім родичі шукатимуть гроші на лікування
Під матрацом і на книжкових полицях бідолашного.
А він все одне сконає.
Мене охоплює жах,
Краще, щоб він помер відразу.
Костянтин Кулiков... Якщо я нiчого не бачу... укр
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2014
Свидетельство о публикации №114080403704
Свидетельство о публикации №114080403704
Рецензии
