Навчи мене, Спасителю, радіти,
Коли ридає гірко так душа…
Навчи мене прощати і любити
І з висновками більш не поспішать…
Навчи мене безмежної довіри
Серед пустельних плутаних доріг…
Навчи мене у смутку знати міру,
Тягар складати біля Твоїх ніг…
Навчи мене у світлі дня ходити,
І в серце темінь ночі не впустить…
Навчи мене серед страждань радіти,
Не існувати, а Тобою жить…
Навчи мене іти шляхом вузеньким,
Нести хреста без сумніву вперед…
Навчи до Тебе бути так близенько,
Щоб стала біль солодкою, як мед…
Навчи мене, як Батько і як Вчитель,
Як Вірний Друг, Порадник для життя,
Як Той, Хто став душі моєї Спаситель,
Геть вигорнувши з серця все сміття.
Тебе я прошу, лиш Тебе навчати
Всьому тому, щоб йти шляхом святим.
Лиш з Тебе можу вірний приклад брати,
Такий, що не заміниться ні ким.
Навчи мене
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114080301621
Свидетельство о публикации №114080301621
Рецензии