Все часу не було...

* * *

Все часу не було до тебе зазирнуть.
Невчасно, як полин, що марив окрай неба,
покликавши когось у вересневу путь,
я оминав тебе, бо не було потреби…

Ізнову йду повз твій завечорілий сад.
Чумацький Шлях зірки збирає на пораду.
Усе було у нас окрім звичайних зрад,
і, може, зізнання оце – найперша зрада?

030814


Рецензии