***
За помилки я майже все сплатив,
Не буду сумувати,з часом згасну.
Та Ясонько,я справді,справді жив,
Бо згадую ту мить,як сон прекрасну.
Пробач мене,якщо ще сили є,
Пробач мене,душа майже не плаче.
Останнє слово,жити не дає
Підступне серце,щось своє тлумаче.
Згадало став,тополю на горі,
І гай в якім закохані стрічались.
І кожну ніч,до першої зорі
Любились,але так і не побрались.
Пробач мене,пробач моя любов,
Я знаю,все не так,як нам хотілось.
Але я повертаюсь знов і знов
В країну,де так серце моє билось.
В.С.
За помилки я майже все сплатив
© Copyright: Вова Дедуля, 2014
Свидетельство о публикации №114080208592
Свидетельство о публикации №114080208592
Рецензии
Красиво и трепетно! И лес, где мы влюбленные встречались... Напомнило былое. Спасибо!
Людмила Лазебная 10.01.2015 00:18 • Заявить о нарушении
Людмила Лазебная 10.01.2015 00:18 • Заявить о нарушении