попелом листя
подихом літа я передбачаю прихід зими
скільки терпіти на щоках отруту вологу
стерши яку сірим птахом з балкону вилетіти
спогадам десятирічної давності битись
в моєму тілі жити за мій рахунок
їсти мої думки не на словах а на ділі
й доста наївшись залишити поцілунок
попелом листя я сиплю мости й переходи
подихом серпня я топлю замерзлі роки
де вже шукати якщо я не бачу входу
звідки кричати якщо я не можу вийти
Свидетельство о публикации №114080208139