***

***

обертаюся - мене покликала адміністрація
тисячу і однієї причини послизнутись

не треба рук

***

почуття охололи
як малиновий чай біля відкритого вікна
у грудні
я обожнюю малиновий чай і весною
і навіть влітку
клянусь
навіть в спеку
я мрію про гарячий малиновий чай
про гарячий-гарячий малиновий чай…

ставлю горня на підвіконник

***

дивитися на обличчя направду страшно
очі-медузи
і їх слизький-слизький погляд

ти кусаєшся

***

заспокоїти мене може хіба вікно
вікно таке рідне, бо звідти ллється у мою кімнату осінь
коли я дивлюся на неї, на осінь, мені на думку спадає осінь
і більше нічого, як це не смішно, окрім осени

***

я позичаю в люстри трохи світла
в особі розмальованої смородом лампочки
для книжки котру читатиме північ і ранок
для віри яку губитиму я
і коли рівно о шостій
вітром відчиняться дверці світанку
за мною приїде небо
розп’яте колючими проводами

я ніколи не буду з вами

бо небо розіп’яте
проводами

***

Я так замучилась
моя усмішка - натягнута струна
і вона, коли ніхто не бачить, рветься

***

я пахну прекрасною
чистою совістю
в моїх очах її повні груди
мої уста – її вчорашній оргазм
я дуже гарно пахну прекрасною
чистою совістю
ха

***

запах кольорових сновидінь
там, високо-високо, світить місяць

а в моїх грудях б’ється серце

***

кожного разу, коли цілуєш мене у щоку
шепочеш, як ти мене любиш
тримаєш за руку
гладиш волосся
пахнеш мною
я розумію
що здатна вбити людину

зі мною не можна лагідно

***

капає вода
із крану
яке мені до неї діло?

моє тіло солене

***

нас нічого не цікаво крім нас
тепер цікавить усе те що не ми
і якби на колінах шкіра була набагато
набагато грубшою
то ми б не йшли не бігли ми б повзли
одне за одним
і стало би це мабуть
рятунком від нудьги

***

мені так важко не було ніколи
сидіти на підвіконні й вдихати цигаркову розмову
про те хто старший і чиє слово глибше впаде
ну і хто кому платить вродою за любов

***

Він співає такі сумні пісні на замовлення
посеред просторої сцени дихання
у центрі світу
на вулиці під дахом
молодості