Смута

Я сьогодні тебе не побачу,
Захопила кривава подія,
Чоловічої вдачі не втрачу –
Ще не вмерла на краще надія.

Майорять прапори жовто-сині,
Випробовують наше кохання,
Закликають віддати Вітчизні
Наші мрії і наші бажання.

Встав Майдан як напружена воля,
Наче фантасмагорія в масках.
України нещасної доля
Спалахнула вогнем громадянським.

Спрага влади затьмарила очі,
Серце більше не містить любові,
Наче демони в темряві ночі
Домагаються братської крові.

Невгамовная сила нечиста
Зіпсувала добробут і спокій,
Ворожнеча блукає по місту,
Уникає до злагоди кроків.

І приноситься в жертву країна
На угоду потреб особистих,
І триває кривава година,
І лютує на вулицях міста.

Час рахує останні хвилини,
Дні і ночі од відчаю плачу,
Що руйнують духовні святині, -
Я ніколи цього не пробачу.

За безглуздя своєї родини
Я сповна всьому світу віддячу
! вмираю за єдність країни.
Я ніколи тебе не побачу.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →