Рве вітер сердечну струну,
А я у долонях тону...
Від щастя чудової миті,
Не перша у нашому світі.
Чудово,палає мов сонце,
Звістка,сердець гола стрічка.
І падають долі схиляясь сердечка,
Теплом нашим знову зігріті.
Не лине голос і далеко в гаю,
Пташки співають ...
В тиху ніч співають.
Ну ось ти чуєш як звенить...
Лишень на мить,лишень на мить.
(Понкратова.Е.В.)
Лишень на мить
© Copyright: Лена Грама, 2014
Свидетельство о публикации №114080100933
Свидетельство о публикации №114080100933
Рецензии