Серед почуттiв

В хвилини сходження титанів,
Де стародавня ліра прозвучить.
Загине світ, приречений вигнанням.
Священні храми назавжди приспить.

Грааль наповнений до краю.
Лиш смерть говорить, пробудивши сни.
Не дай відкрити очі, знов чекаю.
У думці ж бо залишишся навік.

Зруйновано безмежні брами Раю,
Дороги кровотечі стеляться до ніг.
І срібне небо, коване зі сталі,
Залише по собі вогненний слід.

Олива всіх Афін палає.
Втіхає стан, невиліковний гріх.
Якщо ти є спасіння - героїв не чекаю.
Мою хворобу замаскує тихий сміх.


Рецензии