Чарiвна нiчка - для малят

Чарівна нічка

Котик-муркотик,
Сіренький животик,
Під ліжечком спить,
Тихенько мурчить.

Мурчить колискову
Для Петрика знову.
Бо нічка відкрила
Небесну комору,

Дістала ліхтар
Та тростинку тоненьку,
Спускається з хмар,
Наче фея гарненька.

Як тільки з'ясує,
Що дІточки сплять,
Вона їм дарує
Рясну благодать

Ясних сновидінь
Із сюжетом казковим,
Де сутінків тінь
стане сяйвом чудовим.

НЕВАЛЯЙКА

Це не іграшка, а чудо!
- Не чіпай! – кричить, -
Не буду
У ляльковім ліжку спати,
Бо вже звикла я стояти!


СКАТЕРТИНКА

Пожалілася Фіранці Скатертинка якось вранці:
- Подивися ти на мене, я вся в плямах. Малий Федір бідну зовсім не шанує, тільки й робить, що плямує. На сніданок їв яєчню, на обід їв борщ і гречку, на вечерю їв печеню... Все, що їв, кидав на мене.
Ну, а ти ж така біленька, дуже чиста та гарненька! Вранці сонечко стрічаєш,  тільки вічка відкриваєш.
Але тут зайшла хазяйка. Скатертинку взяла вправно, і понесла її прати - всі ті плями відтирати.
Ось прокинувся вже й Федір... Йде до столу й каже:
- Нене, де ж та гарна скатертинка?! Намальовані там: білка, зайчик, їжачок, ведмедик. Повтікали всі від мене! Я ж хотів їх годувати: кашею, борщем, салатом...
Мале в сльози. Тільки мати умовляє хлопченя те, каже: Синку, заспокойся. 
Скатертинка та на сонці по пранню вже висихає, й незабаром повертають дуже чистими до тебе: зайчик, їжачок, ведмедик, білочка - всі давні друзі. Сподіваюся, не будеш їх надалі пригощати, бо прийдеться знову прати цю гарненьку  скатертинку, що так схожа на картинку”.


ГНОМИК

У лісі дрімучім,
десь там під сосною,
Є дивна хатинка,
в ній мешкає гномик.
Раненько встає
та вмивається швидко
Росою, що впала
з пухнастої гілки,
Підлогу мете
та готує сніданок.
А після сніданку
виходить на ганок,
Читає казки
і п’є каву духмяну,
ПотОму іде
до казкового ставу -
Рибалить, купається
та загоряє...
I так відпочивши,
додому вертає.
А ввечері ходить
той гномик по стежці,
Зірки все рахує у небі…
І врешті,
Коли вже стомився,
заходить до хати,
Лягає у ліжко,
щоб сни оглядати.


ЛІСОВА КРАВЧИНЯ

У ялиночки-кравчині
Є замовлень повні скрині.
Ліс пишається весь нею,
Бо майстриня ця зелена
Зшила мишці сарафан,
А ведмедику – каптан,
Білочці – спідничку,
Платтячко – лисичці,
Вовчику – жилетку,
Дятлові - беретку,
Сіру свитку – їжачку,
Модні шорти – кабанцю,
Ну, а зайчику – штанці,
Всім синичкам – комірці.
Ось така майстриня -
Лісова кравчиня.


ДИВНА СВИТКА

- Чом, скажіть нам, їжачок
Має свитку з голочок.
- Свитку має з голочок,
Бо не мав він ниточок.
У ялинки взяв голки,
Та забув про ті нитки.


МОВЧУНЯ

Рибко, рибко, ти чому
все мовчиш -  ані гу-гу?

Може, граєш ти у гру?
Школиш жАбок у ставу?

ЖАбки дно мутять та тишу.
Дбаєш ти про вуха інших?

Може скарб у роті маєш?
Вітер цей секрет лиш знає?

Серед хвиль вітрець знайшовсь.
Рибка вмить углиб - шубовсть!


МУЗИКАНТ

В хатці біля ставу
Жила тітка Жаба,
В неї був синочок
Пуголовок. Отже,
Якось цей синочок
Грався серед ночі,
Ще й почав співати,
Брязкальцем бряжчати.
Став увесь в тривозі,
Знести грюк не в змозі
Жаба та, напроти:
- Де б дістати ноти?!

    
ЗНАХІДКА

Гном знайшов грибок у лісі
Та й поклав його на стрісі.
- Хай підсохне мій грибок,
Взимку буде пиріжок,
Наварю ще й борщику
В глиняному горщику.

 
ХИТРІ ГРИБОЧКИ

На узліссі під листочки
Заховалися грибочки.
Чом сховалися грибочки?
До кошів бо йти не хочуть!
Ось до лісу, де дубки,
Йдуть заядлі грибники...
Будуть там гриби збирати,
З них печеню готувати.


КУЛЬБАБКА

Маленька кульбабка, прокинувшись вранці,
На небо вказала зелененьким пальцем:
- Яка там велика із сонця кульбаба!
Можливо, і я гарним сонцем була би.

А сонце на крихту кульбабку дивилось:
- Оце б залюбки поміж трав опинилось!
Розквітло б собі на зеленій галяві -
У тім шовковистім, ряснім різнотрав’ї.


РАНОК

Ось ранок. Сонечко зійшло.
Птахи співають вже давно.
Та тільки наша Яся спить,
Під ковдрою лежить, лежить...
Прокинься, Ясе, видко вже.
Вмивайся, снідай… Бо невже
Не хочеш бігти по росі,
Що вкрила трави польові?
Збирати маки, батіжки,
Що в лузі рясно зацвіли?
З тих квіточок плести віночок,
І весело піти в таночок?
Таночком ранок привітати?
Вставай, маленька, годі спати.


Рецензии