Чарівна ніч...Усе завмерло...спить...
Лиш, де-не-де, торкає вітер віти...
Душа лишає і кудись летить,
Напевне, з Богом хоче говорити...
Духм"яні трави пестяться в росі,
Шепочуть ніжно пелюстками квіти
І щось перевертається в душі:
Ти відчуваєш, що ТАК хочеш жити...
І хочеться у небо повне зір...
Там гарно так - можливо одуріти,
Неначе чи дивак, чи ювелір
Розсипав діаманти в оксамиті...
А зорі тихо падають в росу...
Милуюся...не можу не радіти...
Коли я бачу дивну цю красу,
То що у Бога маю ще просити?
Чарiвна нiч...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114073008479
Свидетельство о публикации №114073008479
Рецензии
Вірш мені сподобався. У тебе дуже гарно виходить.
Читаю строчки, все здебільшого сумні...
Вірші твої відмінні і дотепні...
Стає тривожно, але радісно мені.
А зорі дійсно падають у серпні...
Наталю, натхнення тобі і успіхів. З сердечним теплом А.Ш.
Александр Васильевич Шилов 02.08.2014 13:45 • Заявить о нарушении
Читаю строчки, все здебільшого сумні...
Вірші твої відмінні і дотепні...
Стає тривожно, але радісно мені.
А зорі дійсно падають у серпні...
Наталю, натхнення тобі і успіхів. З сердечним теплом А.Ш.
Александр Васильевич Шилов 02.08.2014 13:45 • Заявить о нарушении
Дякую!!! Дякую тобі, Олександре!!! Мені завжди дуже приємно читати твої відгуки...і знаєш - після твого експромту, хочеться написати вірш, який має починатися так: А зорі дійсно падають у серпні...З теплом і великою повагою до тебе Н.К.
Наталья Кислощук 03.08.2014 20:33 Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 03.08.2014 20:33 Заявить о нарушении