Ти далеко тепер, ти тепер не зі мною,
Ти тепер не самотній, ти іншу зустрів.
А я все сподіваюсь на зустріч з тобою,
І втомилося серце чекати листів.
Написати тобі більше я не наважусь.
Знаю, марно писати, слова — це слова.
Але знаю одне, що нарешті я зважусь —
І до тебе додому приїду сама.
І нехай я почую образливе слово,
І нехай я озлю тебе, тільки тоді
Я скажу тобі все, я скажу тобі знову,
Хто для мене ти є в цім важкому житті.
Вересень 1995
Ти далеко тепер, ти тепер не зi мною...
© Copyright: Анастасия Сарвилова, 2014
Свидетельство о публикации №114073008004
Свидетельство о публикации №114073008004
Рецензии